Я і Отець – Ми один Яхве.

Світ в якому ми жівем- творіння Боже і одночасно царство лукавого князя світу цього. Як усвідомити всю цю подвійність? Мабуть, вся справа в світосприйнятті самого споглядає, так як істинного стану творіння людина, як правило, не може побачити через занепалого свого єства; який не одержав нового стану через хрещення (народження для нового життя), що робить чадом Божим; через покаяння, що робить це чадо- рабом Божим (евед Яхве); через перетворення, коли раб Божий стає другом Божим, як Авраам, Мойсей. Коли Бог обрав спадщину Свою на цій землі, здійснилося дію таємниче і незбагненне: «Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі, і була зима. І ходив Ісус в храмі, у притворі Соломоновому. Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо. Ісус відповів їм: Я сказав вам, та не вірите ви справи, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене. Але ви не вірите ви бо ви не з овець Моїх сказав вам. Вівці Мої слухають голосу Мого, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною. І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки. Мій Отець, що дав їх Мені, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого. Я і Отець – Ми один Яхве. Тут Знов каміння схопили юдеї, щоб побити Його. Ісус відповів їм: багато добрих справ показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете Мене каменувати? Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо побити Тебе камінням, але за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом. Ісус відповів їм: Хіба не написано в законі вашім: «Я сказав: ви боги»? Якщо Він назвав богами тих, до кого слово Боже, і Писання не може порушене: то Тому, що Отець освятив і послав у світ, ви говорите: «Зневажаєш Ти Бога», бо Я сказав: «Я Син Божий»? Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені; А коли Я чиню, то, коли не вірите Мені, вірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці. Тоді знову шукали схопити Його; але вийшов із рук їхніх »(Іоанн, 10: 22-39). Бог говорить нам і в Старому і в Новому Завіті, що ми боги, про що вже йшлося раніше, про рабів Божих. І в контексті того міркування, заснованого на дослівному тлумаченні Святого Письма, ми зробили належний висновок. Зараз же спробуємо поглибити розуміння даного питання, звівши докупи всі раніше викладене. Ми – діти Божі, приймаючи Св. Хрещення, всиновлювати Богу, Отцю Небесному, Яхве. Але діти нерозумні, бо часто не відають, що творять. Ніхто не знає, ким виростуть його чада. І сам факт народження в Бога, лише дарує нам надію на Спасіння. Через покаяння, усвідомлення своєї природи і її цілеспрямоване зміна в руслі волі Божої, ми стаємо рабами Божими (евед Яхве). І в цьому служінні вже можемо зрости до статусу друзів Божих, якщо вибрав до цього ще до народження свого. Можемо, якщо відкинемо свою себелюбна волю і замінимо її волею вишній. А, ставши друзями Бога, ми вже не будемо розрізняти ці волі, бо одна буде витікати з іншого:

"І прийшов Ангел Яхве і сіл в Офре під дубом, який належить аві-нащадку Йоашеві син його Гедеон молотив пшеницю в чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами. І явився йому ангел Яхве і сказав йому: Яхве з тобою, сильний силою! Гедеон сказав йому: Пане мій! якщо Яхве з нами, то нащо прийшло на нас усе це? і де всі чудеса Його, про які розповідали нам наші батьки, говорячи: "з Міцри вивів нас Яхве"? А тепер Господь покинув нас Яхве і віддав нас у руку Мідіяна. Яхве, обернувся до нього Господь і сказав: Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з руки мідіянської Я посилаю тебе. Сказав йому: Адонаи! чим я спасу Ізраїля? ось, і тисяча моя в Манасії найбідніша, і я в домі батька свого. І сказав йому Яхве: Я буду з тобою, і ти поб’єш мідіянітян, як одного чоловіка »(Кн. Суддів, 6: 11-16, 34). У цьому уривку, за новими науковими даними, слово «Ангел» є пізнім додаванням раввинистических переписувачів, з метою пом’якшити існуючу в той час ситуацію – Яхве перестав бути в «народі Своєму Ізраїлю», так як це вже не був в чистоті Своєю – народ Божий. Рабини намагалися згладити це новою доктриною: «Бог не може з’явитися людині», що є брехнею боговідступників і викривається самим текстом Святого Письма: «Сказав йому: Адонаи!»- сказав сам Ангел, але Бог!

«І Дух Господній (Руах Яхве) обійняв (лаваш) Гедеона» (Кн. Суддів, 6: 11-16,34). Людина, зіткнувшись з Духом Яхве, стає іншим: «І коли він повернувся, щоб піти від Самуїла, дав йому Яхве інше серце» (Кн. Царств, 10: 9). Людина знаходить інше серце і іншу волю, не свою, але Божу. Тоді тільки людина знаходить цілісність себе, коли його воля бажає того ж, чого бажає Господь, виливаючи волю Свою через Духа Святого Божого. Слово «лаваш» означає – «одягати». Руах Яхве, Дух Божий, надів на себе Гедеона, як вбрання. Людина, раб Божий, став шатами, формою для Духа Божого. Наблизився до стану первочеловека Адама, але тепер, вже, це досягнуто життям багатьох поколінь людей, в боротьбі і усвідомленні. Це не просто подарунок, він оцінений людиною, що пізнав життя в цьому світі, повну страждання. Людина обожнюючи, через дар Бога. Батько, який закликав обраних своїх, Сам жертвує, що проявилося в повній мірі Хресної Смертю вочеловечившегося Отця Небесного, Яхве Ісуса Христа. А в старозавітні часи Бог мав Свій народ частиною Себе. Творець, який не має потреби ні в чому, і не зобов’язаний обмежувати себе-нічим, обмежив Себе Заповітом і Словом Своїм. І цим проявив Своє справжнє Батьківство, упереджене, пристрасне і повне любові. У чад Своїх став проявляти Себе в Своєму творінні.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code