Наснилося, що сусід тітки, у якої я, та й всі ми зазвичай збираємося і буваємо там-маніяк. Я вже не пам’ятаю як про це дізналася. Але я, тятя і двоюрідна сестра були на вулиці, потім щось сталося, від чого він себе і видав і я побігла кудись, щоб знайти хоч якусь допомогу, щоб сказати про це. На сусідній вулиці побачила поліцейську машину, побігла до них і стала навперебій стверджувати, що там сталося, їх було троє і вони мене не послухали, нібито я брешу, сіли в машину і поїхали. У мене вже істерика була, тому що там була тьотя і сестра і я знати не знала, що з ними. Бігла за цією машиною і била по багажнику, кричачи про те, що там маніяк. Хтось із них виявився більш розсудливим і вони вирішили сходити зі мною, перевірити. Прийшли ми, з сестрою було все в порядку, я така радісна кажу я привела поліцейський, а вона мовляв вони все одно нічого зробити не можуть. Так і сталося. Вони постукали, той вийшов зі зброєю, була бійка, приєднався ще чоловік повз проходить і як тільки я побачила, що його вбили і він впав переді мною, я побігла в будинок, а там діти. Як тільки я з криками "біжіть в будинок" забігла всередину, сестра молодша з племяшкой зайшли відразу, а брат з іншим племінником сидить на телефоні граючи в якусь гру, а я бачу, що маніяк вже біля воріт і я тут же схопивши молодшого на руки, накричала на брата і бисть завівши їх в будинок, закрила на ключ, коли той був уже майже біля дверей. Зрозумівши, що з залізними дверима йому не впоратися, він підійшов до вікна, він хотів вбити саме мене, тому що я поліцейських нацькувала на нього. Я сиділа з маленьким під вікном, тим трьом сказала залізти під стіл і тихо сидіти. Як же я пошкодувала в той момент, що у тітки на кухні стоять не пластикові вікна, він направив пістолет в сторону дітей і пролунав перший постріл, цей звук мені прямо в серце вдарився, приголомшуючий, гучний, ніби наяву, після нього сестра почала плакати, але було чутно тільки її, я була в істериці, не знаючи, за кого припав цей постріл або припав взагалі.