Сон і його значення. Атака на пам’ять

Тому, кожному, кому не прийнятні, що стали, чомусь, раптом «загальноприйнятими», теорії сну людини, а також про роль і значення його сновидінь, звертаючись до цієї непростої теми, треба розуміти, що більшість людей живуть тут, немов на мінному поле (побоюючись навіть ненароком кинутого слова). У той же час, відмовитися від боротьби із забобонами теж ніяк не можна, бо багато помилкові «розшифровки» сновидінь побудовані навіть поза доступних сучасній науці знань про психіку і психології людини, не кажучи вже про надземні принципах існування людини в умовах Землі.

Отже, чим же характерний сон?

По-перше, знаючи про існування у кожної людини Центральної нервової системи, необхідно розуміти, що кожне, навіть незначне нервове зусилля (пам’яті, волі або наших м’язів) призводить до поетапного нарощування в нашій свідомості чужих (зовнішніх для тіла і свідомості) вольових імпульсів , відповідно до яких ми свідомо здійснюємо ті чи інші дії розуму, свідомості або руху тіла і його частин.

простий приклад. Здавалося б, невміння писати в нинішній час – те саме розумову неповноцінність людини (завтра, очевидно, те ж саме слід очікувати вже і в ставленні до «компам» і іншим, так званим, «високих технологій»).

Однак, якщо, використовуючи навіть примітивні знання психології, досконало розібратися в механізмі, за допомогою якого більшістю людей купується цей «надважливе» для нинішньої цивілізації досвід (вміння писати), то в ньому можна виявити присутність виняткового жорсткого по своїй суті НАСИЛЬСТВА. Що ще більш важливо – це нічим невиправдане насильство застосовується, в основному, по відношенню до дітей, які не мають ні якого-небудь життєвого досвіду взагалі, ні соціального – особливо, і не знайомих з навичками психологічного захисту від зовнішнього насильства (якщо хтось із читачів знайомий з методиками ненасильницького навчання писемності, з радістю готовий ознайомитися з нею).

Так ось, у міру накопичення в пам’яті людини «втоми» від постійного або навіть, нехай, періодично проявляється, зовнішнього насильства, його природний інстинкт психічного самозахисту визначає йому форму нервового (психічного) стресу, пройшовши через який його свідомість «знеструмить» більшу частину проявилися наслідків в його свідомості. А то і зовсім їх зруйнує, аж до проявів цих зовнішніх психічних указів в м’язової (рефлекторної) пам’яті людини.

Який же спосіб є тут самим безболісним для більшості з нас? Відповідь проста – наші сни, коли людина як би напівсвідомо залучений в подієву канву сновидінь, проте при цьому він, іноді навіть дуже виразно, відчуває або розуміє, що все, що відбувається – це всього лише (або все-таки) якась проекція на якісь події (нехай, навіть дуже близько пов’язані) з повсякденного життя, і тому таке сновидіння безпечно для людини.

Майже те ж саме можна зробити і за допомогою гіпнозу. Однак тут ми знову стикаємося з залученням (або проявом) зовнішнього вольового імпульсу, завжди і за будь-яких умовах насильницького для психіки і свідомості іншої людини. Виходячи з цього, абсолютно успішних методик гіпнолеченія людей не може існувати навіть у принципі. Хіба що прийняти за якусь нормальний формування такого собі стадообразного суспільства, що складається з зомбованих індивідів.

Друга особливість сну полягає в тому, що пам’ять людини завжди обмежена за своїм вміщення. Майже, як конденсатор або сумка, з якої домогосподарки ходять по магазинах і ринках.

Цілком зрозуміло, що будь-який науковець, маг, екстрасенс, і, тим більше, політик, завжди краще будь-якого з нас знають – що, як і чому ми чуємо бачимо, сприймаємо, навчаємося чого б то не було або любимо, нарешті. Відповідно до цих уявлень, у них завжди «під рукою» і абсолютно універсальні «методики» для нашого усілякого «оздоровлення».

А вже якщо помножити згадане «методичне» словоблуддя на термін «індивідуальне комп’ютерне тестування» (що неодмінно має на увазі не стільки навіть індивідуальний психологічний підхід до нужденних в «оздоровленні», скільки якась вища розуміння нашої внутрішньої суті або «нервової начинки»), то меж нашому обману просто не існує.

І, звичайно ж, щоразу власники цих «досконалих методик» оздоровлення краще будь-якого з нас знають, скільки і чого нам в нашій пам’яті треба і скільки і яким чином нашу пам’ять найкраще вчити.

Перенапруження пам’яті, пов’язане з перевищенням якогось (частіше індивідуального) «порога» (технічний термін) її сприйняття, завжди небезпечно і може викликати подальший м’язовий і навіть нервовий стрес, аж до поразки окремих вузлів нервової системи людини.

Рятує нас в цьому випадку тільки сон і особливі (ціла група!) Сновидіння, пов’язані з певними ділянками головного мозку.

Третя особливість сну людини – це його спрямованість.

Тобто, те, в який саме час направлено ту чи іншу сновидіння, є першочерговим для нашої пам’яті. Це пряма установка на логічний зв’язок нашої пам’яті з нашим активним повсякденним свідомістю. Тому, в залежності від того, як співвідносяться в часі події наших сновидінь, можна передбачати вплив сновидінь (а значить, і самих подій, що проявилися в свідомості людини під час сновидіння) на подальше життя людини.

Якщо події в сновидіннях людини стосуються минулого, вже прожитих етапів його життя, то їх вплив на його подальший життєвий шлях не представляється можливим – хіба що, як самонавіювання (нехай навіть і під чиїмось впливом, яке складалося в роз’ясненні «сенсу» Уведення сну).

Четверта особливість сну – це його циклічність.

Сновидіння іноді можуть повторюватися часто, а іноді можуть стати майже постійною галюцинацією під час засипання.

П’ята особливість сну – його фазовість.

Сон не прямолінійний, не має постійного психічного напруження. Він дискретний, переривчастий в часі. Пов’язано це з гальмуванням наших нервових процесів, благодарая чому люди, власне, і звикли до умов життя на поверхні Землі – до часто і швидко змінюється клімату, до різкої зміни погоди, до вітру, до ураганів, до припливи-відпливи води, до морських, до течії річок. Загалом, до всього того, що рухається або проноситься мимо нас, не залишаючи нам можливості дізнатися і, тим більше, осмислити це явище (подія), пріовдя нас, в результаті, до висновку про те, що ми в цьому світі толі таргани, толі примари, чи то тіні, то чи нетямущі.

Незважаючи на це, ніхто ж поки не помер від миттєвого розриву серця, наприклад, через те, що його свідомість обурювалося з приводу того, що пронісся повз комар не спромігся повідомити йому про своє призначення, а також про те, куди і за яким приводу цей комар в даний момент переміщається?

А адже в психіці людини від зіткнення з невідомим їй зовнішнім об’єктом (та ще загрожують життю людини – як комар) відбуваються справжнісінькі бурі. Але хто з нас замислювався над тим, яким чином «зняти» (убезпечити) всі ці «сверхмалі» стреси і просто психічні мікроперенапрягі?

Рятує присутність в психіці ефекту гальмування, коли пам’ять отримує можливість відстрочити ухвалення рішення з приводу тієї чи іншої події, пов’язаного з тілом і свідомістю людини. Багатьом людям вдається розширити цю здатність, навчивши себе чи то тривалої затримки дихання, наприклад, чи то безмовної медитації, за допомогою якої людина втрачає здатність піддаватися зовнішньому насильницького навіюванню, чи то вмілому харчуванню, коли людина пристосовується думати (міркувати) над найважливішими для нього проблемами зосереджено пережовуючи при цьому їжу.

Шоста особливість сну – його непідвладність зовнішнього впливу.

Тобто, якщо уважніше придивитися до, так званого, гіпнотичному сну, то, насправді, цей феномен є просто-напросто одним із проявів насильства по відношенню до тіла і свідомості людини. Тому вважати його нормальним людським сном недозволено.

Сьома особливість сну – його чуйність.

При своєчасному навчанні кожній людині може стати доступним подвійне сприйняття навколишнього світу. Це якість особливо корисно при практиці медитації. Іншими словами, якщо під час медитації ваше свідомість понеслося кудись геть і ви не відчуваєте того, що відбувається навколо вашого власного фізичного тіла, то це означає, що вас можуть очікувати серйозні захворювання, пов’язані чи то з втратою пам’яті, то чи з серцево судинної діяльністю (тобто, одного разу людина може, наприклад, повністю розлучитися зі своїм минулим земної особистістю (а це завжди психіка, помножена на особливості устрою нашої Центральної нервової системи), оголошуючи при цьому себе «перенародженим» ченцем або особливо «присвяченим» – і це можна сміливо розглядати як психічне захворювання людини, пов’язане з втратою ним звичайної пам’яті. Докладнішу інформацію можна знайти в статті про «сексуальної матриці» людини – «Секс без кордонів», розділ «Психологія»).

Восьма особливість сну – його передбачуваність, якщо людина вірить в свою особисту зв’язок з описаними в сновидіннях подіями і процесами.

Звідси у деяких людей може розвинутися здатність вторгатися в свої сновидіння і, часом, навіть управляти їх «сценаріями» (особливо це стосується повторюваних снів).

Дев’ята особливість сну – його прямий зв’язок з часом доби.

Денного сну є пояснення, яке не влаштує ні вчених, ні магів. Проте, він набагато корисніше, чим звичний нам нічний сон. Тому розхожу в деяких шарах суспільства приказку «Прийшла ніч – в Країні Дурнів закипіла робота» треба, в общем-то, переглядати в бік її повного перегляду – як по цінності самої яку здійснюють вночі роботи, так і за спрямованістю її суб’єктів. Справа тут в тому, що люди все ще помилково стурбовані зайвим накопиченням в своєму тілі сонячної енергії (для чого їм обов’язково і треба перебувати під променями Сонця), в той час як набагато корисніше перебувати поза прямих сонячних променів.

Десята особливість сну – неможливість його повторення в земних умовах.

Події, видимі людиною в його сновидіннях, завжди «викладені» з поправкою на його індивідуальне мислення і його психіку. У той час як в повсякденному житті людина вкрай мало приділяє власне роздумів над подіями, що відбуваються, а керується, в основному, то чи рефлексами, то чи прямими вказівками у вигляді інструкцій того чи іншого роду. Це може бути інструкція державному службовцю або будь-якого працівника, а може бути наказ батьків власній дитині про перехід через вулицю в суворій відповідності з правилами світлофора. Уві сні кожен з нас може, хоч на час, так стати вільним від цих, завжди насильницьких за своєю суттю, наказів, а ось в звичайному житті таке «антисоціальна» поведінку зазвичай мало вітається оточуючими.

Ось в таких умовах всілякі «чарівники» з «цирку сновидінь» і творять свої «чудеса», без праці «розшифровуючи» будь-які людські сни, даючи потім свої рекомендації стражденним.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code