Сон – життєва необхідність кожної людини. Але вичерпної відповіді на питання, що ж таке сон, наука, на жаль, ще не в змозі дати. Справа в тому, що механізми сну і неспання досить складні.

Як здійснюється ритмічна діяльність організму людини уві сні?

Для цього розглянемо основні процеси, що відбуваються в стані сну, з’ясуємо, як здійснюється перебудова ритмів організму при засипанні. Почнемо з зовнішніх проявів. Поспостерігаємо за виникненням і розвитком сну.

У перший момент занурення в сон людина перестає реагувати на зовнішні подразники. Спробуйте в цей час неголосно задати йому питання. Відповіді частіше за все не отримаєте. Для його пробудження потрібно підвищити голос. Спроба розбудити сплячого, торкаючись до нього, не завжди допомагає. Не завжди може розбудити сплячого і світло. Така знижена реакція заснув людини пояснюється послабленням сприйнятливості його органів почуттів: слуху, зору, дотику.

Однак сонний стан з’являється не відразу. Спочатку виникає сонливість, під час якої повіки стають «важкими», хочеться закрити очі. При читанні книги в цей момент засинає доводиться по кілька разів перечитувати одну і ту ж фразу.

Зір працює, але мозок перестає сприймати побачене. Однак це ще не сон. Під дією навіть самого слабкого шелесту засипає починає знову реагувати на навколишнє оточення. І так повторюється багато разів. Але в якусь мить у засинає з’являється справжній сон, коли він остаточно перестає реагувати на подразники. Основна ознака сну – виключення з навколишньої дійсності.

Спостерігаючи за засинати, можна помітити, що у нього знижується рухова активність. Ритм рухів поступово сповільнюється, м’язи всього тіла розслабляються. Якщо засипає сидить, то голова схиляється набік, а що знаходяться в руках предмети вивалюються. Дихання при цьому стає поверхневим і уповільненим.

Такі зовнішні прояви сну. Для більш глибокого і об’єктивного вивчення змін, що відбуваються в організмі під час сну, необхідні фізіологічні дослідження. Ці дослідження допомагають виявити зміни мікрорітмов окремих органів і систем в організмі людини на загальному тлі зміни макрорітмов чергування сну і неспання. Знання ж закономірності зміни мікрорітмов допоможе знайти шляхи управління процесом всього сну.

Для фізіологічних досліджень використовується медична апаратура, що дозволяє виявляти такі зміни ритмів життєдіяльності організму людини, які не можна виявити при зовнішньому спостереженні. Так, при дослідженні діяльності мозку і м’язів застосовуються підсилювачі, що збільшують інтенсивність біострумів організму людини в тисячі і навіть в мільйони разів. Такі тонкі фізіологічні дослідження дають більш глибоке розуміння процесів, що відбуваються в організмі людини під час сну, чим це могло бути при одному лише зовнішньому вивченні.

Як показали фізіологічні дослідження, під час сну в організмі людини відбувається перебудова ритмічної діяльності ряду органів і систем. Так, під час засипання сповільнюється ритм дихання і зменшується частота серцевих скорочень, у чому можна переконатися при безпосередньому зовнішньому спостереженні, а також зменшується домінуюча частота біоелектричної активності мозку і м’язів. Крім того, під час сну знижується тиск крові в судинах, що доставляють її до робочих органів. Температура різних ділянок тіла знижується в середньому на 0,5-1&# 186; С.

На перший погляд здається, що під час сну уповільнення ритмів ряду органів в організмі людини може викликати порушення загального режиму роботи всього організму. Насправді ж все відбувається інакше.

Розглянемо це питання з точки зору взаємодії окремих органів між собою, а також усього організму з навколишнім середовищем. Розуміння того, як організм управляє собою і підтримує стабільність, допоможе розкрити «секрет» впливу на нього з метою управління.

Почнемо з роботи серця, що постачає всі органи організму кров’ю. Дослідження показали, що частота скорочень серця під час сну зменшується на 5-10 ударів в хвилину. Якщо у здорової людини в стані неспання серце робить 60-70 ударів в хвилину, то в стані сну – близько 50-60. Однак відомо, що з кожним скороченням серце викидає близько 65-70 мл крові, а це значить, що під час нічного сну серце проштовхує в судини за 7-8 годину. на 240-250 л менше, чим за той же період неспання.

Кров постачає клітини і тканини нашого організму поживними речовинами і киснем, необхідним для підтримання його життєдіяльності. Засвоєння цих речовин і виділення непотрібних відпрацьованих продуктів, т. е. обмін речовин в тканинах, прямо пропорційний кількості крові, що протікає. Тому зменшення надходить до тканин крові під час сну супроводжується зниженням інтенсивності обміну речовин на 8-10%. Аналогічно зменшується під час сну і процес поглинання кисню з навколишнього середовища.

Все це свідчить про те, що в стані сну разом з мозком отримують «відпочинок» і всі внутрішні органи, що забезпечують життєдіяльність клітин і тканин. Зниження обміну речовин в організмі під час сну знаходиться в повній відповідності з ослабленим витратою енергії, що досягається в основному за рахунок найбільшого розслаблення м’язів. У зв’язку з цим організм під час сну здійснює всі життєві функції більш економно. Але і зменшений рівень обміну речовин в організмі виявляється цілком достатнім для повного відновлення сил і підготовки людини до нового циклу неспання. Зазвичай після сну здорова людина відчуває себе бадьорою і готовим до фізичної і розумової роботи.

Відповідно до сучасних уявлень, сон – не тільки відпочинок, а й робота, спрямована на переробку самої різної інформації, накопиченої за день, з тим, щоб людина могла бути вільним для її сприйняття і на наступний день. Ця робота здійснюється в головному мозку.

Про те, що робота мозку уві сні не припиняється, можна судити по зберігається в стані сну біоелектричної активності мозку. Біоструми мозку відображають біо хімічні процеси, що відбуваються в клітинах мозку, а це говорить про роботу його під час сну.

Біоструми мозку реєструються при одночасному відведенні електричних коливань з багатьох точок голови. Після посилення їх записують у вигляді електроенцефалограми (ЕЕГ), яка в залежності від різних фізіологічних станів має своєрідний і характерний малюнок.

1 – спокій;
2 – дрімотний стан;
3 – поверхневий сон;
4 – сон середньої глибини;
5 – глибокий сон;
6 – пробудження.

При переході від неспання до сну, т. е. в процесі засипання, так само як і в період пробудження, зміни в ЕЕГ відбуваються досить виразно і закономірно. І незважаючи на те, що інформація, закладена в ЕЕГ, поки ще не цілком розшифровано, зміни загальної електричної активності – найбільш характерний показник сну різної глибини. За цими змінами в ЕЕГ і глибину сну.

Численні спостереження показали, що занурення в сон супроводжується появою в ЕЕГ повільних хвиль великої амплітуди. Так, якщо в початковий момент засипання в ЕЕГ переважають коливання альфа-ритму (8-13 коливань в секунду), то з поглибленням сну з’являються коливання тета-ритму (4-7 коливань в секунду) і дельта-ритму (0,5-3 коливань в секунду). Але таке поступове зменшення частоти коливань в ЕЕГ не відбувається протягом всієї ночі, як вважали до недавнього часу, коли вважали нічний сон однорідним явищем. Встановлено, що сон – складне неоднорідне явище. Зменшення частоти коливань відбувається протягом 1-1,5 год., після чого частота біострумів знову збільшується і з’являється альфа-ритм, нагадуючи ЕЕГ при стані. За час нічного сну відбувається кілька (близько 4-5) таких підйомів і спадів частоти коливань в ЕЕГ, які відображають зміни станів мозку уві сні.