Бабуся частий гість в моїх снах. Я радію її приходу, навіть чекаю, адже тепер спілкування можливо тільки уві сні.

І хоча в житті ми останнім часом рідко бачилися, бабуся дуже ображалася на мене, ці образи вона буквально залишила мені. І я важко переживаю її догляд.

За 4 роки що бабусі немає, відбулося багато. Дочка стала дорослою і вийшла заміж, і навіть зробила бабусею мене.

Бабуся часто є уві сні, більше мовчить, іноді що то говорить, але я забуваю вже уві сні її слова.

Але сьогодні нарешті то заговорила зі мною і я запам’ятала!

Сниться сон, наші посиденьки у батьків як раніше. Карина (моя дочка) в серцях скаржиться, що втомилася, що її дуже дратує той факт, "що оточуючі дивляться на неї як на шл ** у, хоча все навколо цим займаються (сексом), але ніхто не вагітніє і не вискакує заміж позалету" – зі слів Карини.

Бабуся сидить на кухні, за столом, я у раковини з горою посуду. Беру губку, починаю мити. Посуду дуже багато. Брудні тарілки стоять стопками навколо, і вся раковина в посуді.

Карина моститься поруч, в якийсь момент залазить в раковину, "допомагаючи".

Далі відбувається такий діалог:

-Бабуся, а ти ж не застала весілля Карини? – питаю я.

-Ні, я не застала.

Це тут ви наглядачі. А там, на небі ми – спостерігачі. Ми можемо тільки спостерігати, що відбувається тут.

-наглядачі? – перепитую, відриваючись від посуду.

-Так, ви можете все змінити, все в ваших руках.

-Бабуся, ну ти можеш подати знак, хоч що то де треба в правильний напрямок звернути?

І бабуся почала розповідати якусь історію. Але раптом, перервалася і каже, зараз прийду.

Ми з Кариною чекаємо продовження, я причому кілька разів їй сказала, зняти плаття, яке стало мокрим в наслідок її допомоги.

Бабуся повертається, і тут в кухню заходить мама.

-Аллушка, ліжку нам. -просить бабуля маму.

-Добре, мам, – каже мама і сичить на нас- ви чого тут, давайте, пізно вже!