Чому ж я не можу домогтися духовного відчуття безпосередньо? Припустимо, я не фахівець в якихось земних професіях – я не розбираюся в економіці. Але якщо я піду працювати в банк, я зрозумію як це важливо.
Я почую, що десь піднявся відсоток на 0.1 – для мене це буде цілим подією.
А поки в мені це не пробуджує ніяких почуттів. Я просто не розумію, а може бути це дуже важлива подія!
Як ми ростемо? Ми навчаємо наше бажання насолодитися, як бути більш чутливим і розрізняти найтонші деталі. Точно так же, як дресирують собаку або виховують маленьку дитину – так ти вчиш самого себе.
У нашому світі це відбувається в прямій формі, і ця система називається матеріальної, егоїстичною системою. Хоча і в ній теж приховано діє світло, але нам не потрібно просити його, щоб він створив в нас якісь особливі органи відчуття.
Якщо ж поруч з матеріальної системою ми хочемо розкрити ще одну – духовну, ми не можемо в прямій формі розвинути до неї чутливість, адже ми її зовсім не відчуваємо. Я не можу так підвищити свою чутливість, щоб почати її відчувати. Мені потрібне світло, який побудує в мені нові органи відчуття.
Скільки б я не прагнув до духовного, я не зможу його досягти безпосередньо, щоб воно вийшло з туману. Якщо до матеріальної системі у мене є бажання – нехай навіть грубе і нерозвинене, і мені потрібно його тільки розвинути, діючи на нього то батогом, то пряником і так розвиваючи тонкість відчуття, то духовне я взагалі ніяк не відчуваю.
Навіть точка в серці і та протилежна йому – це зворотна сторона святості. Тому мені так потрібен світло, який зробить в мені виправлення і зверху розкриє мені цю систему! Тут необхідна додаткова сила.
У матеріальному світі нам не потрібен Творець. Чим більше люди розвиваються, удосконалюючи культуру, тобто свої почуття, і науку, тобто свій розум – тим менше вони вірять в Бога і віддаляються від релігії.
Людина розкриває, що йому не потрібна вища сила – він і сам може домогтися, щоб усе розуміти і відчувати. І тому він поглиблюється або в мистецтво, або в науку, і залишає релігію. І це природно, адже для егоїстичного розвитку йому не потрібна вища сила.
Якщо ж ми хочемо розвиватися духовно, за допомогою науки Каббала – то все навпаки, нам необхідна вища сила, яка б спочатку створила в нас нове бажання. У нас спочатку немає бажання, яке б ми могли розвивати і відчути в ньому духовну систему.
Точка в серці – це тільки можливість з чогось почати. Вона ще повинна пройти зворотне перетворення і перетворитися в краплю насіння. Вона поки не крапля сімені, а тільки чорна точка.
І тому на кожному кроці для свого розвитку тобі необхідна вища сила, і за рахунок того, що ти будуєш себе – ти зв’язуєшся з Нею. Вона забезпечує твоє існування в духовному – якщо вона не даватиме тобі властивості і розкривати цю систему, то у тебе нічого не буде.
Творець – це все духовні якості в тобі, це духовна система, це сила, яка тебе наповнює – все тільки Він. І чим більше ми розвиваємося, тим далі розкриваємо в собі Творця – "Бо-ре", що означає "прийди і побач!"
У цьому відмінність, коли людина розвивається за допомогою науки Каббала і розкриває Вищу силу – в явному вигляді, всередині себе, як систему, яка всім керує, і в якій він знаходиться. Він встановлює взаємний зв’язок з її Господарем.
